Оу, братаны, заводим дискуссию о той ночи, когда я купил закладки и отравился убойной зеленой наркотой! Садитесь поудобнее, бро, потому что история будет эпической.
Так вот, дело было вчера, когда я сидел в своей хрущевке и просматривал социальные сети. Разница в том, что я не просматривал фотки пушистых котиков или слушал музыку, как все нормальные ребята. Нет, я искал контакты, которые помогут мне подзаправиться. Я знал, что мне нужна хорошая порция марихуаны, иначе я буду сидеть и уныло валяться на диване.
Внезапно я наткнулся на одну интересную группу в соцсетях, где парни делали закладки с качественным товаром. Пообщался с ними в личке, и они дали мне контакт моего будущего поставщика. Понимаете, такие дела!
Я решил не терять времени и встретиться с ним сразу. Однако, мне было не по себе, братва, ведь внутри ощущалось волнение. Так иду я, нервничая и думая о том, какая это будет отрава. Честно говоря, это было мое первое знакомство с наркотиками.
Наконец-то я подошел к месту и увидел типичного гопника с дредами и рваными джинсами. Кинул ему понятную фразу, чтобы он понял, что я не из тех, кто идет наширяться первый раз.
"Эй, брат, ты здесь за шишками?" - спросил я.
Он мне говорит: "Да, братишка, как раз доза мефки - самое то!"
Я знал, что будет опасно убиваться таким говном, но мне было пофиг, братухи! Нужно было прокачаться, ведь рядом со мной был самый классный фестиваль постапокалиптической музыки. И я не собирался пропускать его как старый пептид!
Так что я отдал ему свои деньги и получил мою порцию хайроллинга. Братаны, я чуть не задохнулся от запаха, когда открыл пакетик. Как будто там был целый лес зелени. Сразу понял, что ночь будет незабываемой.
Я сразу же подзаправился и почувствовал, как травка начала действовать. Честно говоря, это было удивительно. Я чувствовал, что меня покрывает волна энергии и жажда приключений!
Бродяга сказал мне, что у него есть VIP-билеты на фестиваль, где будет самая пиз**тая громкая музыка. И я, конечно же, пошел вместе с ним. Чувак был знаком с организаторами и смог попасть внутрь без проблем. Это было нереально круто, со всякими атракционами, стендами с едой, и тысячами людей, пляшущих под треки!
| Наименование |
Количество |
Цена |
| Марихуана |
5 г |
1000 руб |
| Мефедрон |
2 г |
1500 руб |
| Пептид |
1 штука |
800 руб |
Наширялся я до небес, пока не стало мне совсем плохо от мефки. Да, братва, это был мои первый и последний раз с этим говном. Мне стало плохо, сердце бешено билось, и я чувствовал себя умирающим. Как я хотел вернуться назад и не лезть в это гостеприимство!
Сидел я, протянувшись на земле, и слушал громкую музыку, которая издавалася из акустических систем фестиваля. Она казалась такой панибратской, словно я проникал в само сердце тусовки.
Вся история закончилась для меня врачебным осмотром и обработкой от похмелья в больнице. Да, братва, та ночь была по-настоящему безумной. Больше такого я не позволю себе.
Так что, братаны, слушайте мои слова и не связывайтесь с этой грязью. Живите настоящей жизнью, слушайте громкую музыку, но будьте трезвыми и оберегайте свой разум.
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...